Skip to content – Мабуть, на мене щось найшло, і я, сама того не відаючи, склала цю дивну пісню. …
Відтак, не кажучи й слова, одкрив міх рушниці, і з нього випали на підлогу дві мертві бджоли. …
– Мабуть, ви мене не зрозуміли… …
– У мене немає часу, – …
– Він узяв якусь не бачену досі землянами страшну рушницю і сказав. …
– З мене досить, більше не можу, – …
Хіба ж можна назвати мене необачним? …
Але ніхто не рушав з місця. – Мабуть, на мене щось найшло, і я, сама того не відаючи, склала цю дивну пісню. …
Відтак, не кажучи й слова, одкрив міх рушниці, і з нього випали на підлогу дві мертві бджоли. …
– Мабуть, ви мене не зрозуміли… – …
– У мене немає часу, – …
– Недарма у мене таке відчуття, ніби я щось забула, – …
– Він узяв якусь не бачену досі землянами страшну рушницю і сказав. …
Але ніхто не рушав з місця. От прихились до мене, бо я вже не можу… Отак. …
У мене земля не вилежувалась би облогами, а робила, як наймичка. …
Може б, і здірчавіла па торгах душа, та зарятували мене нещастя і щастя. …
До нього, погойдуючись під небесними рушниками, чи то йшла, чи то пливла Василина. …
І рушниця не настрахав його. …
— Василю, не відривай мене від землі. …
Магазаник знайшов неприв'язаного човна, поклав у нього рушницю й руками почав гребти до Стаха.