ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Я ж ніколи не малював жанрових сцен – звідки це в мене? … рушив за нею Ігор. … – Дітей у мене немає, а дні мої вже хилиться на захід. … Обережно, ніби остерігаючись, що цим він когось сполохає, Арсен потягнувся до вітара – його стрілка не рушила з місця. … Останні слова моєї наглядачки даленіють і зовсім гаснуть, але те вже мене не обходить. … байдуже мовив наш лаборант, явно не бажаючи рушати з місця.