Результати пошуку слова: Норов

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Він вмощує малих у задку, а сам поки що йде, тримаючи віжки, покрикує на коней, що норовлять на ходу скубнути трави. … — Е-е, однакові то однакові, а проте всякий пан ще й по-свойому норовить укусити. … Твердить о рівності вкраїнців і поляків, а як умову замирення вимагає од перших зректися своїх норовів.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Та й норови ж у тебе! … Другим часом за ту віху над шляхом отцю Харитонові досталось би од Онисі на бублики, але тепер вона була в добрих норовах. … Але, Вольку, покажи лиш кращої матерії,– сказав Гануш.– Я ваші норови добре знаю: ви показуєте передніше що найпоганше, а потім трошки краще, а потім ще краще…

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

постояла, послухала читання, уперто заломивши брови і роздимаючи ніздрі, як норовистий коник, зиркнула на покуть і вийшла собі. … Люди мліли від довгого сидіння і все якось норовили простягти то ту, то ту ногу. … Та черпаковий «був з біса хитрий -він напевно все норовив дати ті картоплини комусь із своїх приятелів».

УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії

Posted on by / 0 Comment

Але зараз він уперто думав про реальну секретарку – великороту, з тілом норовливої кобилиці, з порожніми порцеляновими очима і чіпкими лапками комахи, яка підгрібає корм до своєї нірки. … Пряма спина, хода, вправна і легка, видавала в ній неабияку норовливу, чистої крові сучку.

ТАРАСЮК Галина – Покоївка

Posted on by / 0 Comment

Певно, сама Міля не відає, який прикрий, норовистий характер у її непоти! … Помічницями собі брав дипломованих економісток і бухгалтерок, переважно жінок спритних, ризикових і, як казали в селі, «слабких на передок», яких тримав в узді, як норовистих кобилиць. … Все норовили урвати чим побільше і ні перед чим не зупинялись.

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Проте думками своїми він був, звичайно, далеко від овечок, а норов цей тишко справді мав такий, що від батькового батога він міг податися світ за очі. … Ми не знаємо, що мав на увазі Сковорода, коли писав Ко-норовському про свою невдачу,- лист цей не зберігся.