Результати пошуку слова: Ну звісно

Ну от: Вистава в цирку. … А я скажу, що мені, звісно, прикро, але чим хата багата. … Я, звісно ж, першим зголосився, і тепер збирався піти в гори — десь далеко, аж до скель. … Часом ледве чутно, а деколи аж до болю нудотно. … Ну, я думаю, всі здогадались. … Коли я втямив це як слід, стало трохи нудно.

Ну й ідіотка, подумки вилаявся він і навіть, за звичкою, не опустив руки до кишені, де тепло покоївся мобільний телефон. … Звісно, подумав він, вона тут усе знає. … – Ну тоді йди собі. … І, звісно, мені це видалося дивним, – … Звісно, майор приготувався не слухати, а помирати. … Звісно, за добрі гроші.

–  Ну, Звіробою, берись до діла та доведи, що в тебе делаварський шлунок, раз ти кажеш, що тебе виховали делавари![14] – … –  Звісно, колись була. … Ну годі, хлопче. … Без вашої допомоги, з однією лише парою рук, звісно, дуже нелегко витягти таку баржу проти течії до озера. … –  Звісно, ні.

А допомогти Гаррі він при всьому бажанні, звісно, не міг. … – Х’ю зітхнув і з нудьгою закінчив: – … – Де з’являється цей… ну, кгм… привид? …  Ну, ваша величність білий королю, будемо чекати. … Вона… ну, Дженні, з’являється щоночі? 

– Ну, рейс і… … Ну, та досить про це. … Ну справді, чого мовчу? … Ну що ж, коли не дано право на обурення мені, то я надолужу бодай мовчанкою. … Звісно, міг би втрутитися в задавнену гру між двома впертими чоловіками і я, підійти ось хоч і зараз, поки ще не починалися збори, сказати Олександру Миколайовичу: –

– Ну, да все ж од людей іще не одцурався? … Так як би їм земляки у своїй тісноті й нуждах жаловались?.. … – Ну, а чули, яку наругу прийняв він од Сомка? … …вечеряли?» А вона, сука, вже й перехоплює: «З богом, скажи, Йвасю, з богом!» А дитина, звісно, мале, лукавства не знає, поглянуло на неї та й питає: «Хіба ж, мамо, то бог…

— Звісно. … Ну, а потім Адда вродила, у належний час, аякже. … — Ну, але до речі, — … Ну й давай чарувати, найбільше над мискою і кухлем. … Звісно, декого Фолтест чи панове-рада швидко викрили, кількох навіть повісили на гостроколі, але замало, замало. … Ну й того, що Фолтест уже не мешкав у палаці. … Звісно, я спершу попрощаюся.

Передмова Ну от, дочекалися й ми першого в історії української літератури колоніального роману. … – Ну то й пес із ним… … Ну то й що? … – Ну, ОК… … Дивне, звісно, рішення. … Звісно, можна їй було закинути дешевеньке захоплення квазіяпонськими практиками чи й звичайну булімію, але Марла знала, що робить.

Приготуватися до посадки в момент нуль, повторюю, приготуватися до посадки в момент нуль, увага, починаю. … Нуль–нуль. … Але він для цього, звісно, не годився. … – Ну то й що? … – Ну звичайно! … – Звісно. … – Тільки одне: якщо це вважати за експеримент, то це не експеримент, а… брак, у що, звісно, не можна повірите.

–  Звісно. … Якщо ти, звісно, підеш зі мною. … –  Звісно, як же можна. … Звісно, у певному розумінні. … –  Ну, годі, годі, – … –  Ну, не зовсім так, – …  Ну чого ви мовчите? … – Звісно, менші розміром”. … –  Звісно, у місті. … Ну, мерщій, бери. … –  Ну, нехай, – … –  Ну, гаразд. … –  Ну, досить, – … –  Ну що, починай!