АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
– Ну й інше: подекуди зневіра, всюди – розруха. … Запанували нудьга і відчай. … Нехай це вирішує історія. … Нехай іде зі своєю сотнею. … Ну, я від йосипового імені написав Гривастюкові, мовляв, чи проживає в селі такий-то. … Ну і влипли! … Ну і це зіграло свою роль, – … Мене трохи вразили стосунки між господарями, я так і не дотямив, хто з них тут перший, але нехай собі живуть, як уміють.