Skip to content Ну, а Більбо – так той залишився б там і навіки, навіть якби міг, побажавши, без турбот опинитися вдома, у своїй гобітівській норі. …
Ну, звичайно, з чарівним перстеником на пальці гобітові … сліди ніг і краплі, що скрапували з одягу, де б він не ступив чи присів; а ще розічхався і, де … сховатися, його виказували жахливі вибухи тамованого чхання. Довелося все розповісти: про каюту Фернандо, про його брезентове ліжко, горішки, незвичайні на смак, і як потім він, Олесь, ковтнув якоїсь гидкої рідини, якоїсь джерельної води духа Кахуньї, чи як він там зветься?.. …
Звичайно, в аналах історії він лишиться, як досить неординарне явище, як дикий вибрик природи, яка самим своїм нутром відчула правоту нашої справи і стала на наш захист. За кухнею йде спальня – там народжуються оці, як їх… ну, чорний такий, його ще в кіно Бондарчук грав… – …
– Ну, там щось не просто про тварин, а таке, як ото людина коло скотини ходить. …
І що ж отой… ну, котрий хворів… як він, точно помер? …
Ну–ну… Ні, там не метро, там якась дорога в нікуди. …
Ну і, судячи з усього, чи то вони обидва заснули, чи він до вітру попросився, але якось вислизнув, ще на правому березі. 