ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Все, на що був здатний, виклав, і нині, коли в тілі не було сили, його опанувала нудьга. … Без цього його заїдала нудьга – намагався покинути в таку хвилю товариство й відійти до себе, щоб віддатися химерним та рожевим маренням. … Власне, завжди, коли находила на нього нудьга, його починали зморювати снища.