Skip to content Вартовий – не мадяр, не румун, не німець; ледве добираю з його чудних, мало зрозумілих мені слів, що він – словак, довідуюся, що він нудьгує за своїм селом над Дунаєм, за жінкою й дрібними дітьми, що ось уже скоро рік, як їх не бачив, бо й досі не мав "урляпу" (відпустки), а коли ще дадуть його – невідомо… Треба рушати, i хай вона несе мене, куди захоче, бо отак чiпляючись, загину я вiд нудьги». …
Тiльки-но спробуй одчепитись, як ця, така люба тобi течiя, закрутить тебе колесом i жбурне на камiння, i загинеш ти вiд неї швидше, нiж вiд нудьги!» 16. …
Спочатку це розчаровує, а згодом викликає нудьгу. Похмуре, сповнене нудьги життя, змальоване автором, дивує багатством фантазії. …
Тих, хто не змирився з безвихідним колом страждань, страху, хвороб і нудьги, що охопили Землю з давніх геологічних епох і до тієї пори, коли в ЕСВ вдалося, нарешті, побудувати справді вище суспільство – комуністичне.