Украдений син – Андрій Чайковський
Видно, мандрували здалека всю ніч, бо коні дуже знемоглися, постогнували важко та приставали на ходу. … Заруба усміхнувся болюче. … Кажеш: бої з невірними… … А далі каже до мене: "Ну, козаче, ще тобі продовжу на один рік, а опісля хутір не твій". — … — Ну, голос іще слабкий, тонкий, та згодом виробиться.