Результати пошуку слова: Ну

Ну, що ж, подумав він, доведеться познайомитися з цим новим світом. … Вони напали на нього, а я на них, ну й відлупцював їх добре. … – Математика – ну, арифметика, – … – Ну, що скажеш? … – Ну? … – Ну, то скажеш завтра, – … – Ну, ходи вже снідати, – … Ну й спритнюга! … – Ну що, знайшли те, що вам треба?

— Ну то й що? … «- Я вам заявляю, пане Нуару,— відповів священик,— що цей приїжджий є пан Аппер. … — Ну що ж, панове! … — Ну що ж, панове! … Ії душа була проста й наївна; вона ніколи не наважувалась судити чоловіка, не признавалася сама собі, що їй з ним нудно. … Ну що ж, я здихаюся тебе, а лісопилка працюватиме ще й краще.

Без перуки, волосся і одяг покриті пилом, шкіра чорна й порепана, як земля влітку… Найясніша цариця-матінка прогнала б мене з двору, якби побачила тебе таким нужденним. …  Ну й що з того?  … –  Ну то й що!.. … Ну то й що!..  … –  Ну, а далі? … Ну що?..  … –  Ну, тепер він міцно спить… Пора, мабуть, і нам.

Під маскою провінційної нудьги в маленьких провінційних містечках киплять пристрасті голлівудівського масштабу; тут можна дізнатися подробиці не менш пікантні, аніж у європейських нічних клубах; містечко обплутане своїми внутрішніми інтригами, наповнене своїми кривавими таємницями; на людей щомиті чигає смертельна небезпека.

Ну, щоб люди не подумала, що я божевільна. … – Ну що, про сюрреалізм все? … Тобі, мабуть, від всього цього стає страшенно нудно. … І вже там її наздогнав приступ нудоти. … Не зважаючи на нудоту, яка знову підступила до горла, Ярослав присвітив у мертве обличчя. … – закричала Роксолана, коли напад нудоти відступив.

– Були знаки… Ну, якщо це так, рушайте не зволікаючи. … Ну, чи готовий ти присягнути мені на вірність? … Ну звичайно: зробив усе, що міг! … Це людина видатних здібностей, справжній нуменорець, як і молодший його син Фарамир. … Ну, гаразд. … Ну, що тобі відповісти? … – Ну, якщо бути щирим, мене пригощав ваш Володар, –

«Ну-бо, хлопці, поспішімо, На той спорний грунт ходімо! … «Ну, ставайте ж, і до ціли Най вам бог добігти дасть!» Всередині став я радий, Не доміркувався зради, А Микита на межи Аж у собі радість тисне – Як не гаркне, як не свисне: «Раз-два-три! … Ну, пішов він до Микити, Той, бач, мав його навчити Тропарів і кондаків.

— Ну як? … — Ой, то, знаєте… Всі ми бачимо, всі ми розуміємо — ну коли ж не сила наша. … По службі обід і нудна балаканина, від якої Кралевич звичайно не знає, куди себе дівати. … Отець Кралевич все це знав, і тому нудився, відсиджуючи неписаним звичаєм призначені години «куртуазії».

Нурт грізних І величних звуків різко вдарив по нервах, і Микола наказав: – … Ну, в добрий час, друзяко! … Та все складалося само собою – ну от і добре. … –  Ну, а то чого ж його із дня у день сидіти на самоті? … Ну, а коли від поріддя моєї жіночки, типовим представником якого є її молодший брат, –

– Ну,- не дуже чемно промовив хлопець. … Ну, між іншим, подивитись і на чоловіків – їх усіх чогось тягнула сюди нечиста сила… За рундуками – стоголосий гомін, пахне тютюном, потом, милом, часником і самогоном. … – Ги-ги-ги… Ну й спритний, мать твою… бог любив! … Ну то й що – випили, але ж співають як!