За сестрою – Андрій Чайковський
Діти плакали, жінки голосили, козаки накликували, та ніхто нікого не слухав. … На Січі не питали нікого, як зветься; там зараз причіпали кожному ймення, з яким не розставався вже до смерти. … Йому здавалося, що це вся козацька сила, бо більше нікого й не було видко. … Козаки не втратили в цій стрічі нікого.