ХАЙЯМ Омар – Рубаї
Ця має десять уст, а промовлять не хоче, А в того двісті їх від сорому німотні. … Веління Вишнього сповняти не спішив я, А недозволене… я завжди в нім кохався! … I, поки очі є, язик і вуха в тебе, Сліпим, німим, глухим у цьому світі будь! … Цей ненадійний світ на сон і пустку схожий, I пить без просипу – єдине щастя в нім.