Результати пошуку слова: Об’єктив

об’єктиві́зм – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний об’єктиві́зм родовий об’єктиві́зму давальний об’єктиві́зму, об’єктиві́змові знахідний об’єктиві́зм орудний об’єктиві́змом місцевий на/в об’єктиві́змі, по об’єктиві́зму кличний об’єктиві́зме*

об’єктивува́вся, об’єктивува́всь об’єктивува́лися, об’єктивува́лись жін. об’єктивува́лася, об’єктивува́лась сер. об’єктивува́лося, об’єктивува́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник об’єктивува́вшись

об’єктива́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний об’єктива́ція родовий об’єктива́ції давальний об’єктива́ції знахідний об’єктива́цію орудний об’єктива́цією місцевий на/в об’єктива́ції кличний об’єктива́ціє*

об’єктивіза́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний об’єктивіза́ція родовий об’єктивіза́ції давальний об’єктивіза́ції знахідний об’єктивіза́цію орудний об’єктивіза́цією місцевий на/в об’єктивіза́ції кличний об’єктивіза́ціє*