Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment В ній починає оживлятися щось, що вднину мовчить, а не знаходячи грунту для своїх зворушень, ніжніє й починає перемінятися в пісню чуття, з’єднуючись несвідомо з природою й такою беззвучною піснею ночі.
