Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Благослови На месть і на муки, Благослови мої, боже, Нетвердії руки!» Отак у келії правдивий Іван Гус думав розірвать Окови адові!.. … Знаю тілько, що тверезий, Бо вже ані вина, Ні меди, ні оковита Не пилися, сину. … Отож стали, Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу.