ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Олень струснув рогами, тупнув ногою, мовби припрошуючи за собою жінку, поволі побіг лісом у найбільші гущавини, тільки високі роги значили його путь,- і Настка й собі погнала за ним свого коня. … Так і вивів той олень її до стійбища Ярославового. … Впала вона, заплакана й змучена, в обійми князеві, а олень щез, мов дух святий.