Результати пошуку слова: Оля
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…
Старша сестра Оля працювала зв?язковою і розвідницею ще з німецьких часів, і все, що робилося в Ропенці, наші знали від неї. … Разом із сотнею попала Офелія – Оля Ханас. … Бурлака ніколи не позволяв чогось подібного, і мені було навіть дивно, що Оля попала до його сотні. … Дещо інакше описувала Оля Ханас у Брезні.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін
А мама – панi Оля – залишилася такою ж, якою була у часи нашого студентства. … Панi Оля накривала на стiл – притрушувала щойно зваренi вареники смаженою цибулею. … – озвалася панi Оля, вiдставляючи вбiк макiтру з варениками i розв’язуючи фартух. … не вгамовувалася панi Оля. … – зупинила iнформацiйну зливу панi Оля.
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею
Оля закам’яніла, заціпеніла, та не сльота була причиною, а внутрішній холод, що охопив її ще тоді, біля мертвого екрана, на якому за мить до цього всміхалась її мати, і вже не полишав дівчину. … Рука Валерія лежала на плечі сестри, і Оля раптом подумала: якби ж і її зараз узяла за руку близька й рідна людина!
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Й Оля каже, що не можна кидати грошей, треба добути… … Костя, одягнений, стоїть біля неї і пхикає: тітка Оля перед лєкцією обіцяла піти з ним на прохід, але я перебив, і тепер прогулька пропала. … Тітка Оля пішла на лєкцію. … — Оля каже, що поки-що не треба. … Знову ця Оля! … Оля каже, Оля не хоче, Оля думає!
Любко Дереш – Намір!
Звичайно, Оля Вишенька, її не забуду. … Першою нам трапилась Оля Вишенька, вона саме збиралася йти додому, шукала, кому по дорозі. … Оля, яка йшла за мною у темряві, погукала мене. … Ми трохи порозмовляли — точніше, Оля говорила, я слухав, — … Заодно довідався, чому Оля, замість готуватися до іспиту, прийшла того вечора на дискотеку.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
«Наші» дівчата — це Соня Приходько, Маня Ківшик і Оля Єхнич. … просить Оля Єхнич. … — лящить Оля Єхнич несправжньо, роблено, щоб схоже було на дівку, і перевальцем, по-качиному йде до лавочки. … Дівчата сідають на лавочку: Оля — коло Василя Обори (вони личать одне одному), Соня — біля Силки, біленька, тиха і покірна.