КЛАРК Артур – Колиска на орбіті
Он уже наші батьки збираються йти. … – Он воно що. … – Онде. … – Он як! … он там, унизу, поселення стеків. … Я ледь був не закричав: “Он як, тобі мало, що ти нас затримуєш і ми замість того, щоб бути вже в руїнах Нгали, досі стовбичимо тут, у лісі, де нам загрожують дикі звірі! … – Он як, то я вже чув про тебе.