Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Незабаром пригинаючись в кюветах шосе, до студбатівців уже наближалися цілими групами поповненні, здивовані, оторопіло роззиралися на боки, довірливі, слухняні. … Судорожне затиснувши гранату в руці, він оторопіло скинув поглядом сюди-туди, мов хотів крикнути: «Що мені робити?
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Жінки – помічниці віщуна – оторопіло спинилися. … Скіфи завмерли, оторопіло дивлячись на нього.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment – оторопіло подивився на нього Величко з непрочитаним питанням на обличчі: ви що, всі сьогодні змовилися?
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment Дяк Григорій Комарницький од тих слів відчув, що проковтнув якусь їдку коляку чи кияку, і стояв оторопіло, тільки очима помигував, а Іваниха Чорненька стриміла перед ним чорною тінню і якнайлюб’язніше ошкірювала тонкі та гострі, майже пацючі, зубенята.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Не без зусиль Ягнич відшукав на цій груповій і Панаса Омеляновича, в ту пору молодого кураївського вчителя, він притулився оторопіло збоку, вже й тоді був чимось ніби зляканий…
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Якусь хвилю він оторопіло сидів на землі – темний клубок на тлі язиків полум’я.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Юрій Хмельницький оторопіло глянув на козака.
