Результати пошуку слова: От
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
От уже ніколи не гадав, що археологи можуть бути такі запальні… Ну, гаразд, гаразд, не буду про це, бо бачу, що ви знову готові вибухнути. … Так от, я хочу сказати, що тепер настав час, коли можна поєднати обидва напрямки… Початок обіцяв чимало цікавого. … Отож ваше свідчення хоча і авторитетне, але все-таки… –
ПРУС Болеслав – Фараон
Одному з них, двадцятисемилітньому юнакові, коли він дійшов повноліття, відібрало ноги, другий перерізав собі жили і вмер, а третій пив отруєне вино, аж поки не спився з розуму, і, уявивши, що він мавпа, цілими днями просиджував на деревах. … Він змалку оточував, себе військовими і, ще бувши звичайним царевичем, казав: –
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
Отож саме тоді, коли на суші й на морі шаленів нечуваний ураган, не менша драма відбувалася і в розбурханому повітрі. … Звідки ж летіла та повітряна куля, ота беззахисна іграшка невмолимої бурі? … Отож він мав не лише винятково гострий і кмітливий розум, а й спритні умілі руки, а розвинені м’язи свідчили про його неабияку силу.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Отакої саме пори, в неділю, після раннього обіднього часу, – … От опинивсь на невеличкім горбу по той бік місточка; став, обернувся лицем до його; глянув на рудку; перевів погляд на крайне жито. … «От де моя праця, – … аж поки не хруснуло держално… «От, проклятії Каторжні!.. … – От, причепилася!» Швиденько зачинив загороду, пішов у хату.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Він – один з багатьох таких ешелонів; женуть вони отак божевільним темпом через глуху піч і крізь ще глухіший Сибір, оповиті таємницею… Не просто таємницею, а таємницею державною оповиті вони. … Оттак!… Ти, браток, як генерал! … І так само з кожною новою зупинкою все більше було розпуки і гніву в отім: “Бережеш-ш!?”
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Григорій Федорович Квітка Основ'яненко Пан Халявський Григорій Квітка Основ’яненко Пан Халявський[ Вперше опублікований в журналі «Отєчєствєнниє запіскі» (1839, № … ] Роман З російської переклав Борис Антоненко-Давидович Ілюстрації Анатолія Базилевича «Дніпро» Київ 1966 ЧАСТИНА ПЕРША Ото лихо, як подивлюся!