РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Я ошукана, мов баба, і за це горю в огні. … Я ошуканий, я хмурий, світ мені здається тьмяним. … Ошукав він, зрадив клятву, я ж не був таким мінливим: Як не міг додержать слова – нащо клявсь слівцем квапливим? … – «Ти – наш славний визволитель від нещастя та ошуки». … Знай,- від серця йде до серця щира правда, без ошуки.