Skip to content
Оленка ж, власне тим, що нарочито, підкреслено ухилялася від усяких будь спроб порозуміння, мов настала її черга казати до сестри: відчепись, самим своїм видом це казати, глузливим посміхом, одвернутими плечима, як виставленим глухим парканом: хоч гопки скачи, не доскочиш, —
