НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment Чудне те людське серце!» Але разом з тим щось неприємне підкинулось до тієї милої згадки, мов важкий дух полиню в пахучому квітнику. … Тихо, привітно й пахучо.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Роки, довгi роки вони не бачили людської їжi, не сидiли за столом, накритим чистою, бiлою скатертиною, не держали в руках тонкої фарфорової чашки, теплої вiд налитої в неї пахучої рiдини.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment VI Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зеленою пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі да веселі; щебечуть як ластівки.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment Полум’я в неї велике палало на вогнищі, й запах 60] Кедра сухого й пахучої туї далеко по всьому Острові линув. … Масла пахучого мати їй тут подала в золотому 80] Слоїку – після купання себе і служниць намастити.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment На чистому повiтрi до його долiтали виразно самi слова пiсень, повнi високої поезiї, простої й пахучої, як квiтки зеленого степу. … – припрохувала хазяйка, наливаючи пахучої наливки, чистої й смачної, як вино.
ВОВЧОК Марко – Сестра Posted on by / 0 Comment Округи мене то жито половіє, а в житі купка льону голубо цвіте; то ячмінь колоситься; оддалеки гайок синіє, пісочаний шлях угору закручується, як золота нитка; день бог дав жаркий, і вітерець не дмухне – тихо; тільки якась пташка сама собі щебече, наче моя душа бідолашна, та гудуть бджоли понад пахучою гречкою.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Хоч ти не будеш цвіткою цвісти, Левкоєю пахучо-золотою, Хоч ти пішла серед юрби плисти У океан щоденщини й застою, То все ж для мене ясна, чиста ти, Не перестанеш буть мені святою, Як цвіт, що стужі не зазнав ні спеки, Як ідеал все ясний – бо далекий.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Світ вражень — це нектар, мнстець — бджола, тисячі тисяч цвіту, пахучого або ж отруйного, збирай лише нектар і сотвори правдивий мед. … Жнивне сонце розтопило день, немов свічку пахучого воску, й усе навколо хлюпалося, мерехтіло в золотистому осяяні.
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment Округи мене то жито половiє, а в житi купка льону голубо цвiте; то ячмiнь колоситься; оддалеки гайок синiє, пiсочаний шлях угору закручується, як золота нитка; день бог дав жаркий, i вiтерець не дмухне – тихо; тiльки якась пташка сама собi щебече, наче моя душа бiдолашна, та гудуть бджоли понад пахучою гречкою.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment наче хмелем укрита голова її блискучими кучерями, помащеними пахучою мастю.
