Володимир Дрозд – Катастрофа
Щасливий дарунок цивілізації: їж ближнього, хоч не терпиться ковтнути власну персону. … ДЕНЬ Випадковість чи перст долі, але до якого б гурту я зараз не втрапив, одразу розмови про смерть починаються. … Тихо пірнув він у провінційні хащі, у глухомань з перспективою непомітно зажити пенсії, коли б не журналістська братія.