Результати пошуку слова: Печаль
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
VIII Ніхто не рятував тебе від смерти, Як я з мечем кривавим на джавурів, Мов Божа помста, ринувся, щоб стерти З лиця землі невірних гайдабурів… Тепер знов образ твій мені з’явився У тім обличчі, як печаль, гіркому… Про що?.. … Печаль німую Світ ув очах виявлює огнистий Та вираз на лиці понуро-урочистий.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять
зiтхає наймичка, махає рукою перед очима, наче вiдганяє од них печаль, i переводить погляд на книгу. … Отак до надвечiр'я жебонiв i жебонiв струмком дiвочий голос i потроху розмивав мою печаль. … Хто тiльки не читає на вечорах вiршi, то чогось завиває й завиває, а вiд п'єси всякий має i радiсть i печаль.