ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання Posted on by / 0 Comment І пили його, пили… … Всі пили вино і їли різні страви. … Галя пила її з насолодою.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Про винятковість йшлось, про геніальність, Як про пилок метелика, як про меди бджоли Та ще про струни арфи, що єдині… … Мати траву материнку пила, щоб мене скинути, тяжкі тлумаки носила, та живіт тільки круглішав — я скажена була і вперта, хотіла діждатися свого батька, чи то вітчима.
Iрена Карпа – Фройд би плакав Posted on by / 0 Comment стейки – не найгірший варіант для ґетто, де ти жила ще вчора, і де за їдлом треба було пильнувати, як за золотом, щоб якийсь вічноголодний обкурений боров не забіг на кухню і не глитнув твоє м'ясо разом із пательнею". … А ми уже збиралися Я навіть готова була їхні трупи пиляти і в сумки пакувати.
САВЧЕНКО Віктор – Україна масонська Posted on by / 0 Comment Безпiдставними заявами можна вважати твердження про те, що першi масони в Українi з'явилися ще в серединi ХVII ст., а також про те, що Богдан Хмельницький i Пилип Орлик були масонами, що Iван Мазепа був посвячений у масони ще пiд час своїх подорожей Захiдною Європою.
Запилений Posted on by / 0 Comment запи́лений1 – дієприкметник (насичений пилом) відмінок однина множина чол.
Запилити Posted on by / 0 Comment запили́ти1 – дієслово доконаного виду (вкрити пилом) Інфінітив запили́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа запилі́мо, запилі́м 2 особа запили́ запилі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа запилю́ запи́лимо, запи́лим 2 особа запи́лиш запи́лите 3 особа запи́лить запи́лять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч Posted on by / 0 Comment Однак при пильнішому погляді ставало зрозумілим, що він скоріше веде бесіду з кимось невидимим. … Може, якби ти гірше воював, то ми б тепер пили собі баварське пиво і закусували смаженими ковбасками? … як Пилип з конопель протарабанив він механічно. … – Пиво пил!
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment Катерині Демянівні пішов уже другий годочок; як вона вперше сама на ноги стала, я привела її за рученьку до вітальні, де вони зранку чай пили. … — На першому тижні Пилипівки Катерина Лукіянівна повила дитину; мамки не хотіла взяти, сама годувала.
Цербер Posted on by / 0 Comment це́рбер 1 – іменник чоловічого роду, істота (пильний охоронець) відмінок однина множина називний це́рбер це́рбери родовий це́рбера це́рберів давальний це́рберові, це́рберу це́рберам знахідний це́рбера це́рберів орудний це́рбером це́рберами місцевий на/у це́рберові, це́рбері на/у це́рберах кличний це́рбере це́рбери [розм.]
