Результати пошуку слова: Плач

Галя (плачучи). … Галя (плаче). … Галя відходить плачучи. … Проня (плачучи). … Ой не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! … С е к л и т а (плаче). … Явдокія Пилипівна (цілує Проню і плаче). … Міщанки (плачуть). … Не плач, стара: треба ж колись віддати. … (Плаче). … (Плачуть). … П р о н я (нервно плаче).

Плач веде до сміху, а сміх у плачі криється. … Пристойний плач є те саме, що в добрий час сміх. … Його хрест стає легкий та й тяжкий, коли я з ним поєднався; моє серце повне та пусте, повне любови, пусте від того, за чим я плачу…» 22. … вам есть и узы, и вереи, и лев поглотившій, и ад, и огнь, и червь, и плач, и скрежест.

Сміх буде, плач буде     …    Сміх буде, плач буде     …  (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став –   … Танцюють згуки на дзвіниці, І плаче дзвін. …    Крізь плач, крізь сміх. … Плачуть знову сичі… О ридай же, молись; Ходить осінь у лузі. … Плач.

–  Тату, ви б за Лазорчихою збігали… може, вона одшепче, одчитає,- плаче Марина. … – і знову виступив уперед, заступаючи дочку собою, щоб пан, бува, не помітив, що та плаче. … Годі, не плач… Може, воно й краще, що господь її прийняв… Бо що вона таке була між нами?.. … Не плач!-потішав п’яний Федір свою дочку.

Може, де скитаєшся в нуждi i горi i проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може (плачет), забув, що я живу i на свiтi. … (Плачет). … Не плач, дочко! … (Плачет). … Не плачте, мамо! … В продолжение сего монолога мать й дочь плачут. … Не плач, мамо, не журися!

Жінки часто плачуть, щоб полегшити страждання. … Плакав… Пиріжок з вишнями і торбинка, вишита мамою… Червоні й чорні квітки… За чим не плачеш, маючи десять літ. … Двометровий бородань сам об’їздив найзлиденніші райони міста, слухав плачі і зойки. … Вийшла така собі плачинда, солдатський пиріжок, начинений прикордонниками.

так рідна мати перед заручинами за дочкою молодою плаче та сумує. … –  І тепер я за тобою плачу, – … –  Чого ви так плачете, Анно Хведоровно? … Казала мені мати перед весіллям, плачучи: «Не йди, доню, за його заміж! … Попрощалася Ганя з своїм рідним селом, зеленим яром, ставом, розпрощувалася, плачучи, з матір'ю, з сестрами.

Плач і крики народу доходили і на Задніпрянщину. … говорила баба Ганна плачучи. … –  Не плач, Тодозю! … Серед натовпу почулись крики й плач. … Буде те, що бог дасть: ти вже й так змарніла на виду: усе журишся, все смуткуєш та плачеш. … –  Не плач, серце Тодозю! … –  Чого ти, козачко, плачеш?

Та – в плач, залементувала: “Санта Марія, як ви смієте, сеньйоре!.. … Мати-місяць плаче в лісі, й комарі б’ються об скло. … – Старий схопився за голову й затрясся в невтішному плачу.  … Йому почулось, ніби десь недалеко жалібно плаче маленька дівчинка. … Хвилинами плач ставав зовсім виразний.