Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Менi по сутi було однаково, де жити при умовi, щоб можна було де-небудь замкнути Лолiту; та, ймовiрно, протягом листування з неясно висловлюваним Гастоном я невиразно уявив цегляну, плющем сповиту вiллу.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment Тут я, хоч і який короткозорий, побачив здалека, що на низькім ганку, оброслім плющем, сиділа пані Міллер, а біля неї Маня.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment Страшна сила інерції плющила людей, кидала на стіни, мов м'ячики.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка Posted on by / 0 Comment Страшна сила інерції плющила людей, кидала на стіни, мов м’ячики.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Поряд стояв навколішки Пітер; він дбайливо мочив мені скроні водою і силкувався спинити кров, що плющила з рани на лобі.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Приходжу на голос і вже чую: вода плющить-дзюркотить, а Григорій бовтається в ній.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Крізь задраповане зеленим плющем вікно знизу храму доходить цілком виразний гомін голосів Сузанна мовчки показує Максові на фотелі, киває головою, потім раптом обнімає обома руками його голову й сильно до болю надушує своїми губами на уста його.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Перекидається з одного боку на другий, мов що кусає його; душно йому, важко; плющить він очі… Йому ввижається – Галя.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Гасне поволі місяць, зникають одна за другою з голови думи, зливаються у чорну пляму, без початку і кінця… Плющаться і грузнуть очі, холонуть засохлі уста, западають груди, серце робить останній удар… Марії не стало… Прага, 1933
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Ольга позiхала, плющила очi так, що аж сльози виступили на її очах, i перестала розумiть, до чого все те стосувалось.
