Результати пошуку слова: Повз
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
– відповіла вона, дивлячись кудись повз Мака.- Чому ти гадаєш, Маку, що я взагалі поїду з тобою? … Згори на неї капала вода, чорна й мокра від вологи дощана обшивка ствола летіла у світлі рудникових ламп повз відчинені двері кліті вгору. … Цієї миті повз них пройшов одягнений з голочки японець, який відпрацював уже другу зміну.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
«Колумб» пройшов повз пустельні ще пляжі, обминув пасажирську пристань та «Пенай», зменшив ходу і, лавіруючи між шхунами та шаландами в рибній гавані, став швартуватися до причалу. … Вона більше її не бачила, хоч кілька разів проходила повз хату рибного інспектора. … Марко зігнувся й почав тихенько обходити повз огорожу.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Одначе не зразу довелося перейти на іншу розмову: позаду заюрликали копита, і легка бричка, вивірчуючи за собою навскісний стовп пилюги, промчала повз них. … Усе життя, усі видіння за якусь хвилину перейшли перед ним, як проходить безсмертне військо повз убитого товариша. … Вирвався з холодного полону і знову повз.
Микола Хвильовий – Синi етюди
Повз Торця парує, а далi парує в степу: тоскно дивитись на степ, де мрiє далина. … До заводу ходять через залiзницю – дорiжка така, вторована, повз Торця – рiка така: фабрично-заводська, ховається в степах. … Була, як i завжди, босонiж, а тому, проходячи повз колючок або кропиви, вона раз у раз голосно скрикувала.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Двійко зеленавих метеликів пролинуло повз них; на сливі, що росла край садка, заспівав дрізд. … Доріан, не відповідаючи, недбало пройшов повз картину і обернувся до неї обличчям. … Раптом у погляд їй упало злотисте волосся й усміхнені уста: повз них у відкритому екіпажі проїхав з двома дамами Доріан Ґрей.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
Його тулуб не рухався, а плив поміж людей, над тротуарами Парижа, повз вікна, неонові реклами й мальовничі вітрини. … Фіндіпошівці в такі хвилини проходили повз двері навшпиньках. … Грак, ніби пропускаючи ці слова повз свої мідасові вуха, спокійно продовжував: – … – червоні чобітки зі шпорами пробігли повз нього.
Улас Самчук – Волинь
А там ще i рак он зовсiм лiньки, нiби дiд Рачинець, що має вiсiмдесят рокiв, повзе… Тут Володько на хвилинку переносить свою згадку на дiда Рачинця з Дерманя, що, бувало, у них ночував та на цiлу хату смородив своєю люлькою з довгим, брудним чубуком. … Вiн же добi знає дядька Матвiя, не раз проїжджав повз його хутiр.