Задимати Posted on by / 0 Comment задима́ти1 – дієслово недоконаного виду починати дути, віяти, повівати звідки-небудь – про вітер; завівати) Інфінітив задима́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа задима́тиме задима…
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Починає вітер веслувати верхів’я чорнолісся, п’янко повівати доспілою суницею. … Але й вони, вицвітаючи, з часом почали повівати якоюсь дивною застиглістю чи то холодком. … Дужче забилося серце, коли попереду дрібними димчастими кучерями почав повівати рідний шлях.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment 25] Тільки Зефіра послав – попутно мені повівати І з кораблями нести нас.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Лагідний, теплий, легенький вітер у колисковій гойдає люльку, заколисує дитину: “Буде вітрець повівати, //
