Результати пошуку слова: Погожий

Тепер над морем висів тільки легкий серпанок, що провіщав погожий сонячний день. День був ще теплий і погожий, як бувають погожі жовтневі дні в Північній півкулі. Настала темна, але дуже зоряна ніч, що провіщала на завтра так само погожий день.

34 Ти провіщала день мені погожий, І я пустився без плаща у путь. Без тебе день на ніч похмуру схожий, А ввійдеш в сон – і ніч як день погожий.

Ель-Сейф хотів плисти прямо на південь, тим паче, що був погожий вітер. Вітер був погожий, але вітрила на півночі швидко зростали.

І знову перед очима постав широкий погожий Дніпро, і клекіт невольничий ремства над табунами човнів, що поспішали до Чорного моря… Та найбільше душа його прагла завмерти на вершечку гори і дивитись, дивитись на плин Дніпра, то тихо-погожий, то буремний і гнівний, то скутий притрушеною сніжком кригою…

А на захід сонця через поля та розлогі луки в погожий ясний день смугою визначувались на обрії київські гори за Дніпром, неначе повиті сизою імлою. День був ясний, погожий.

День був погожий. Ранок був погожий, веселий.

[132] Розділ 9 ОСТАННЯ НАРАДА Ранок після битви видався погожий, ясний; легкі хмари плинули в синяві, вітер завернув на схід. Ранок був погожий, сонячний; про мету поїздки Сем здогадувався і нічого не запитував.

Наставав непогожий вечір, і дійсність здалася анітрохи не кращою за сон. Третій день прийшов непогожий і вітряний. Ранок настав ясний, погожий, вітер з тихим шелестінням пригинав траву під копита коней. Тут вони лежали, відпочиваючи, весь цей погожий день.

Вечiр був погожий. –  I сидить же собi оця буддiйська мацапура над лекцiями в такий погожий вечiр!

Коли траплявся погожий день, пан сотник ставав зовсім задоволений, бо тоді можна було посидіти на ганку півдня а чи й більше, часом і подрімати, спустивши долішню губу. Але надто погожий був Іван сьогодні, тож став і чекав, що повість йому цей непроханець.