ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі
Під світлом фар, що стрибало туди й назад, бігла біляста’курява, хмарою здіймалася позаду, застилаючи зірки над обрієм. … Він пронизував череп наскрізь і виходив на тім’ї, позаду правої орбіти, ще не звільненої від породи. … Надто тепер, коли за півтораста метрів позаду лежав кістяк ящера, убитого людською зброєю… –