УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня Posted on by / 0 Comment Я не маю сили покинути її… Я серцем чую – вiн вернеться сюди… Лiсовик мовчки журливо хитає головою.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment А цю… Мілину родичку, відпусти… Тобі потрібна прислуга твого віку і така, щоб не страшно було на неї дім покинути, а не якась… ні до чого не здала дівка.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Він їх возив з собою і тільки пізнього літа сорок першого року був змушений покинути більшість їх на полиці своєї київської квартири, вибравши з них кілька щонайулюбленіших — Гоголя, Шевченка, українські думи, словник Грінченка.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Який він щасливий, як безгранично любить Олену, з якою особлившою любов’ю й поважанням поводиться він з її родичами, як, довідавшись, що вони мусять покинути дотеперішнє мешкання, віддав їм свою маленьку хатчину в містечку К.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment Інакше людство буде неспроможне здійснити найвеличніший подвиг – підкорити грізні міжзоряні простори, не зможе подолати смертоносні сили космосу, що загрожуватимуть живій матерії, яка насмілиться покинути свою планету, захищену атмосферою.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Нічого не поробиш, треба дожидати; хати не можна так покинути.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Величезна, жадібна життєва сила, яка ще раз спалахнула в ньому, тепер згасла і збиралася зовсім його покинути.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment тепер можна покинути: гроші… його – поминай як звали: пішли по шиночкам та по молодичкам.
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Покинутий, самотній, він плакав на зруйнованому дворищі…
