Результати пошуку слова: Порох
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО
А який з його страх, коли вiн виразно почуває себе порохном, немiчною руїною, яку тiльки полохливiсть людська жене з кiнця в кiнець свiта, наперекiр волi Хо робить його злим генiєм людськостi… Ех, доле, доле щербата! … Палка молодiж у живi очi смiється старому, кепкує з його заходiв, зве його порохном.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції
Проймав непривітний холод, а часом по верхах, де вже підсох шлях, несло порохом в очі коням та людям. … Треба маневруванням дещо направити, але де вже маневрувати, не кидаючи Орчика: від фільварку, де засіла третя сотня, та від церкви піднімаються стовпи червоного пороху, так добре прицілились ворожі гармати.
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Ворон не боявся смерті, але він не любив, коли пахне смаленим, а на старості літ ще й не терпів запаху горілого пороху. … Потиск її руки був міцний, ця рука справді вміла тримати і шаблю, й рушницю, тільки ж на Ворона знову війнуло не порохом, а… чим, чим? … Спершу мені здалося, що я розсипаюся на порох.