Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях
Внизу пропливли довгасті корпуси гідропонного комплексу, блиснула на сонці звивиста стрічка ріки і потяглися смуги свіжої ріллі. … Рашель нарешті оговталася, міцно схопила мене за руку і потягла до виходу з метро. … Ніби прочитавши мої думки, вона різко кинулась убік, потягла за собою батька і цим урятувала його від смерті.