Результати пошуку слова: Потяг

Наша доба заражена цими нездоровими потягами та хибними ідеями. … в усьому цьому справжнє задоволення, може, навіть найповніше задоволення, що тільки можливе в такому обмеженому й вульгарному віці, як наш вік, вкрай плотський у своїх насолодах і вкрай банальний у своїх потягах….

Сторож потяг дошку, здійнявши хмару куряви. … Той каштан попереду і той будинок, жайворон і полин, запах гіркого меду і його незрозумілий потяг до того дому – все це складало настрій, що його відчуваєш, прокинувшись у залитій сонцем кімнаті. … Медово пахла, і він потягся до квітки.

Таким чином, наявність тільки вольової ознаки неосудності веде до визнання особи такою, що не є суб’єктом злочину, наприклад, при “нездоланності потягів” — … 48 необхідно встановити, в чому конкретно виразилась зміна обстановки і чому вона потягла за собою втрату суспільної небезпечності вчиненого діяння.

Потягнувся до дверної ручки. … Потяг валізу до передпокою. … Варто потягтися до Ліди вустами, вріжеться в горло, перекриє кисень. … Потягнувся до тлумачного словника іноземних слів. … — До старого потяглася. … Потяглася до неї. … Не захочеш — на мотузці не потягну. … — потяглася до нього.  … Потяглася до двох коробок поряд із купкою пакунків.

Вона потягнула до себе два роздвоєні кінці оголеного дроту – подумки Лада вирішила, що це зміїне жало зради, – … Він потягнувся до свого вірного мобільного телефону, старої моделі, але дійсно надійного, наче собака. … Пагорб заворушився, небо просвітліло, потяглися рвані язики вилинялого полум’я.

Якщо потягнуть мене на допит, скажу, що мав на увазі підводну дрібноту й забув лише ввести до синової застереження, що все непідводне любити не слід. … Робот у чому був вибіг на палубу й ледве встиг скочити в останню рятувальну шлюпку, як величезна хвиля налетіла на корабель і потягла його в бурхливу морську безодню.

Як тільки виривався наш потяг із обіймів віковічних вартових сумирного фінського краю – високих і кучерявих сосон – на невеликі прогалявини, хлібороби фіни – од малого до старого – випростовуючи спини, тепло вітали нас, довго вслід потягові привітно махаючи руками, хусточками, брилями, кепками.

Прокинувшись, можна було солодко потягнутися і щойно неквапом поплентатися на кухню, стояти і, намащуючи бутерброди, вдихати аромат кави, що настоювалася в металевому кухлику. … Вони майже силоміць кілька разів узяли його на город, нехай походить, відчує красу природи — Жак із Матильдою вірили в синовий потяг до прекрасного.