Результати пошуку слова: Похил
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Вся маленька постать отця ігумена майже ховалася в кріслі; пасмо сріблисто-білого волосся, що вибилося з-під скуфійки, така сама із жовтизною борода й виснажене, воскового кольору обличчя з глибоко запалими очима виказували його похилий вік. … Було щось надзвичайно сумне в цьому убогому цвинтарі, в цій старенькій, похиленій церкві.
Микола Хвильовий – Синi етюди
…Савко мовчки вилiз, подивився навкруги себе й похилив голову. … Йшла, похиливши голову, бiля бюста Артема по пустельнiй дорiжцi саду. … Воли ремигають похилi й думають про ранки, коли їх виженуть на роботу, коли за їхнiми ратицями зарипить вiз, а вони будуть тягти на захiд сонця, а вони будуть тягти до Великої Шведської Могили.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Але князь Альбрехт сидить непорушне, похиливши голову й нечутно посвистуючи безкровними губами. … Принцеса скоса пильно дивиться на похилену голову старого. … І хіба так виглядає щасливий голова родини, як оця придавлена до фотеля важка, похила постать? … А потім… Труда знову похиляє голову, мовчки дивиться на свої руки й зітхає.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Незабаром усі вже стояли на похиленій, оббитій напівеластичною масою стінці рубки. … Сліпучий електричний вогник освітив рубку, схожу на частину труби тунелю з конусними стінами, що похило підіймається вгору. … Внутрішній люк шлюзу похило нависав над їхніми головами. … Біля останньої ями перед похилою площиною вони затрималися ще раз.