СКОВОРОДА Григорій Савич – Сад божественних пісень Posted on by / 0 Comment Дiва, херувимiв панна, Iз престолом вишнiм днесь. … Пісня 26-та епископу Ioaннy Козловичу [261], що входить у мiсто Переяслав на престол епископськ.ий, із 1753 року.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment Нещастям i сатанинська гордiсть, що виявляється у прагненнi сiсти на престолi вишнього. … Безперечно, але дружба така ж сама, як i милостиня: багато що оточує центр престолу її.
ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ Posted on by / 0 Comment Есмъ Мудростъ Предвечная, я же устрояю вся, сидящи на едномъ со Богомъ престоле, сотворяющи всяко дело его воле.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Та не досить, що ту святу, найвищу І всемогучую істоту я Зіпхнув з престолу, що й престол її І небо все у безмір світовий Розвіяв, –
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Тричі на день провідую, і снідаю, і обідаю…" ЧИ Й БІЛЯ БОЖОГО ПРЕСТОЛУ біда народ наш доганя?! … Фотелі як престоли.
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment А що подумали б його друзі-пери з палати лордів, якби один з них показав на цього велетня, що танцював у варварському головному уборі та блискучих металевих прикрасах і сказав би: “Мілорди, ось перед вами Джон Клейтон, лорд Грейсток!” Отже, Тарзан, годованець Великих мавп, сів на справжній царський престол.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment — сказав Дукша, сидячи у своєму високому й великому кріслі, що скидалося на королівський престол. … Одного морозного ранку, у перші дні 1649 року, у славному місті Києві задзвонили в усі дзвони, а з усіх церквів вийшли попи з корогвами і пішли до стародавнього престолу, святої Софії.
Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ Posted on by / 0 Comment Відокремлене іконо¬ стасом підвищення у християнсько¬ му храмі, де розташований престол і священнодіє духівництво. … Вівтарний престол.
Давня історія України в контексті світової цивілізації Posted on by / 0 Comment Це були князі прибалтійських слов’ян, загони яких мандрували торговельно-військовим шляхом “із Варяг в Греки” (між узбережжями Балтики та Візантії), допоки не “угніздилися на престолі у Києві” —
