Skip to content
спробувала врубати почуття гумору, нiчо-го, помоглося, все одно що пiсеньку попросили б заспi-вати, але коли, на все-таки безпорадно-болiсному зойко-вi приниження [ти кричиш – од наруги, а вони думають – то вiд насолоди, а може, й не думають, може, якраз вiд твого болю вони й кiнчають?],