Результати пошуку слова: Притаманно

власти́во1 – присудкове слово (притаманно) незмінювана словникова одиниця

Пiзнiше мiй батько, iз притаманною йому зичливiстю, дав менi всi вiдомостi цього роду, якi на його думку могли менi знадобитись; це було восени 1923-го року, перед моїм вступом до гiмназiї в Лiонi (де я мав провести три зими), та саме влiтку того року батько мiй, нажаль, був вiдсутнiй – збавляв час в Iталiї разом iз Mm de K.

Йому притаманно відтворення давньої історії переважно за археологічними даними — тобто за тими речовими залишками, які можуть віками зберігатися в землі.

19- 27], сутність якої полягає у відповідальному саморегулюванні як більш складної форми контролю соціально значущих дій, у якій не буде прямого директивного управління, притаманного позитивному праву [323, с.

постійні скарги на хворобу, що може співіснувати з іпохондричними претензіями та поведінкою, притаманною хворому; — Крім класичного підходу, притаманного європейській школі психіатрів, існує також американський варіант розмежування різних форм шизофренії.

– відповіла Уа-та-Уа з холодною іронією, певно, притаманною їй у значно більшій мірі, ніж іншим представницям її статі. Гетті наблизилась до багаття з безстрашністю, притаманною її простодушній вдачі, та з упевненістю, яку цілком виправдовувало поводження, що вона його недавно зустріла в таборі індіянів.

Він відмітив про себе, слідкуючи за строгими і водночас привабливими рисами її обличчя, що у неї немає тієї набутої, награної вульгарної аристократичності, притаманної чи привласненої, ні, таки притаманної, цій породі.

З притаманною йому точністю Джеллін написав наприкінці рапорту: «Складено о 22.30, передано до центрального поліційного управління о 23-й годині». Проте з притаманною йому ґречністю він пояснив за хвилю свій хід розумування.