ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Високий, рівний голос, чистий, з оксамитовими нотками, заповнював і цю кімнату, де вони сиділи. … Побачив себе на незнайомій синій дорозі й рушив повільно по ній до круглого прозорого тіла, яке засвітилося раптом попереду… Пізніше він пройде по цій дорозі ще раз. … Папір був білий і чистий, як і лісникові зуби.