Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment – розривав її груди страшний проймаючий крик, в голосі шаліла душа, що розбивалася з болю, а руки доторкалися, трясучися в тяжкій зимній лихорадці, дорогого тіла неустанно.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО Posted on by / 0 Comment …книжки, обертається до Хо i дивиться йому в вiчi довгим, зважливим поглядом… I враз Хо помiчає, що вiд погляду того дiються з ним незвичайнi речi: з бороди вже не вiє проймаючий холод, вона тратить свою чудодiйну силу, тiло його меншає, легшає, немов частина його парою взялась або порохом розсипалась; Хо чує, що на душi в нього…
Ольга Кобилянська – Царiвна Posted on by / 0 Comment Чотири стiни, проймаючий гамiр дитячий, глумливi безсердечнi слова моеi рiднi, бездушна одностайнiсть, що пригнiтае душу, вузькогляднiсть, самолюбство – оце свiт, в котрiм я засуджена жити!
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment і тут під вікном, зараз таки опостінь, коротко заїржав, наче реготнув, кінь — Ганнуся зрозуміла, що на цей звук вона й обудилася: одчини, озвався незнайомий голос, владний і ніжний, до кісточок проймаючий золотим приском, —
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Крізь довгу гірку і солодку знемогу, крізь біль і сум, безконечну задуму і вагання – тихий, проймаючий серце шелест губ: –
