ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Проти мене світилися його великі зелені очі, що були як передчасно опале на сніг листя. … В такий спосіб Полікарп зголосив світові це своє бажання, і всі почудувалися з його великої самовідваги – проти себе ж бо писав! … тоді його віконечко жовто засвічувалося, а світло на коротку мить падало на протилежну стіну.