НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Он пташка кинулась на хруща, вхопила й понесла собі на снідання. … Не маючи дітей, вона згодом потім продала землю, поклала гроші в банк і жила собі, як вільна пташка, взимку – в Одесі, або в Києві, або в брата, котрого вона дуже любила, а влітку вона, як степова пташка, переїжджала з села в село до своїх родичок.