Результати пошуку слова: Пусто
Григорій Сковорода – Наркіс
Пусте твоє око дивиться в усьому на пустош. … Фарба є не що інше як порох та пустош; малюнок же чи пропорція та розташування барв — ось сила. … А коли цього нема, то фарба під той час — бруд і пустош сама. … Він бачить оком плоті найостаннішу пустош чи барву в словах, а самих фігур у письмі не розуміє, саму п’яту бачить, не голову.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
— Дурно — пусто нарізались, — … Бач, обжерся і чужі городи прийшов толочити, щоб тобі пусто було. … Вона тільки пустомолотних не терпить, — … Цей дурно-пусто патякати язиком не стане». — … Тільки тепер глибше почув Грицько, що без Югини він стане порожнім, наче пустотіл. … «Шанувати її треба, щоб не марніла пусто… Буду, коли візьму за себе», —
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії
Він навіть смакував, подумки повторюючи "сучка, сучка, сучка", подібним способом виживаючи пустоту, що глухим бубном гула всередині, здавалося, у самих нутрощах. … Далі лежала пустота ріки, від якої мимоволі зводило щелепи. … Пустота балачки просилася на язик. … І ця пустота передалася лейтенанту і напарнику.