Результати пошуку слова: Півень

А півень беркширський плімутхін. Аж тут півень під вікном у голови: – На вечір Хапунцеві кури кудкудахтали в колгоспному клубі, і Хапунців півень ходив по сцені, мов турецький султан із «Запорожця», викукурікуючи: «Як тихо тут і як спокі-і-і-йно!» Та й пішов голова по колгоспу далі.

Це був рахунок з гаштету “Червоний півень”. Номер телефону в Айгені належав готелю “Червоний півень”. Над входом у нього висів зроблений з бляхи півень, пофарбований у червоний колір.

Чоловіки весело гомоніли, собаки скавучали, качки крякали, гуси ґелґотали – такий стояв гармидер, що аж півень злякано вилетів на дах і тільки лупав звідти очима. На три милі навкруг не було жодної хати, і все ж тут, серед лісу, бадьоро співав півень. Півень знову весело закукурікав.

–  Гауптшарфюрере, передайте: півень заспіває на світанку. –  Півень заспіває на світанку, – –  Ти чув, Карамаллуме: півень заспіває на світанку, –

— Хоч на день, щоб півень встиг з калюжки напитися. Але ж півень у неї тільки вишитий на її поліському рушнику. Прийдеш, зморений за день, ухорканий, сто разів принижений чорті-ким, а вона упадає біля тебе, дириґує виделками й ложками, жонґлює тарілками, ти для неї орел і півень, ти найвище її досягнення.

Команда та прозвучала моторошно, немовби то кричав півень. Отой самий біблійний півень перед зреченням Петра й перед узяттям Христа на Голготу. Вони іноді поглядали скоса вгору, точнісінько так, як ото часом півень позирає на шуліку, і грали собі далі.

Тихо, сумно… Ось щось зразу залопотіло… Мороз пробіг вподовж спини; волосся полізло вгору… «Ку-ку-ріку-у-у!»-прокричав десь поблизу півень – і замовк… Чіпка сплюнув; перекинувся на другий бік. прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами.

Правда, минулого року якийсь відчайдушний півень, бажаючи прославити свій рід, перелетів через паркан, але цей подвиг закінчився для нього трагічно: Олена Підігріта перебила йому полінякою ноги. Крім того, за ним, здавалось, навічно закріпилось прізвисько Півень.

А там третій Півень заспіває… А там… а там… Йде Ярема, На Дніпр поглядає. А тим часом із байрака Півень – кукуріку!

Тільки таки що другий півень крикнув, тут Явдоха що є духу ускочила в хату і впала, мов нежива.