Результати пошуку слова: Ляж
Біблія – Старий заповіт
І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого! … І сказала вона: Ляж зо мною! … 30 І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. … 15 А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Як там кажуть: помий, помаж та й спати ляж! … Там вiльно, там людно… Нiхто тебе не примiчає, нiхто не пиляє, не точить та золить, як тута… I сонце встане, i сонце ляже, а тобi все одно – як: га-ри та й га-ри!.. … Сумна сидiла вона у кухнi, дожидала, поки пани ляжуть, i тiльки коли-не-коли важко зiтхала.
Володимир Набоков – Лоліта
Я пiдiйшов до Марiї (адже таким було її зоряне iм’я), котра на той час преспокiйно переправила свої важкi ляжки зi стiльця в спальнi на табурет за кухонним столом, щоб там знову взятись за суп, а дитина тим часом пiдняла з пiдлоги їй належну ляльку. … Об’єм твоєї ляжки не повинен, знаєш, перевищувати сiмнадцяти з половиною дюймiв.
Улас Самчук – Волинь
Я ляжу… – … А тому не дай собi спокою, не оплутай неробством, не ляж колодою, хай ти як день, так нiч трудишся, мiркуєш, дбаєш, шукаєш, i тодi Бог тебе благословить, бо ж недурно сказано: хто шукає – знаходить, хто стукає, тому вiдчиняють. … Вся честь на них ляже. … Смуга чорна, як чорнозем, хай ляже вiд полудня до пiвночi.
ГОМЕР – Одіссея
Мужа славетного парость, улюблений син Одіссеїв Спати не ляже у мене на палубі на корабельній, Поки живу, після мене ж у домі зостануться діти, 355] Щоб пригостити гостей, які у мій дім завітають». … А він, увійшовши в господу, Взяв Афродіту за руку, назвав на ім’я і промовив: «Ляжмо спочить, моя люба, зажиймо розкошів кохання!
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.
то ляж, засни. … — Ляжу, мамо. … Так і в домовину ляжемо, а нікому буде за нами щиро поплакати, нікому буде й душі наші грішнії помянути! … — Ляж собі тут на полу, або на лаві, та відпочинь трохи, Лукіє. … Дали б ми себе знати!” Після цього старий, бувало, зажуриться, а часто й заплаче, промовляючи: “Сиротою й у домовину ляжу.