Ольга Кобилянська – Земля
Мусило бути саме перед північчю. … Перед північчю! … Але ледве що минула північ, устав, узяв довгий, кривий бук у руки й пішов до стайні. … Тепер лиш що північ минула! … Оба рекрути були за приписом одягнені, одначе, коли зблизилася північ, студінь паралізувала сустави їх тіла. … Далеко поза північ лежав навколішках і молився.