ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Вісімдесятилітній гросмейстер мав під рукою якихось півтисячі рицарів, у молодого султана було, може, півсвіту! Султан Сулейман завоював півсвіту верхи на коні. Поки вона тут народжувала султанові синів та приміряла коштовності, за які можна купити півсвіту, її земля стогнала й спливала кров’ю.

Євпраксія – Загребельний Павло

Вів її просто до тої вежі, що затуляла тепер од Євпраксії півсвіту, цілий світ, і вона йшла покірливо, чи то сонно, чи то в злих чарах, не бачила нічого, тільки темний камінь поперед себе.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Завширшки воно займало півсвіту, а вершиною своєю підпирало хмари. З моєї люльки позапалювали й попливли, на півсвіту димлять…

Микола Олійник – Леся

Довбу шеві опришки; ніби то не захід горів, а полум’яніла на півсвіту розпалена ними гігантська ватра… А він ніби й справді сміявся — велет Дніпро — ясними очима своїх озер та озерець, широко, на півсвіту, розкидав дужі руки, ніби хотів обняти її, приголубити матінку-землю, що породила його, нездоланного.

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

На небі й у Дніпрі гримотіли велетенські битви між весняними хмарами, а над задніпрянським низом одна багатюща хмара заполонила мало не півсвіту й десь ген-ген, аж за Остром та Козельцем, майже над самим Черніговом, спадала на землю синіми пасмами дощу.