Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Хотіла жити, а для цього — зрозуміла, хоч і запізно,— треба боротися, змагатися, не піддаватися, бути твердою, несхитною, може, й безжальною.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment — спитала і глянула на мене з жалісливим докором, яким гамувала мене не раз, коли був я малим хлопцем і не все хотів піддаватися її приказам.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Всі начальники Гордієнківців доводили, що ми мусимо тільки боронитись, а не нападати та піддаватися провокації до зайвого пролиття крови.
АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари Posted on by / 0 Comment Він не хотів погано думати про цих людей, тим більше – підозрювати їх у лихих намірах, проте обов’язок змушував його бути об’єктивним, неупередженим і не піддаватися емоціям.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Але я даю вам слово честі, товариші, що хоч скеля й почала під кінець піддаватися, я відчував, що мої сили вже вичерпались до краю.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Але після сходу сонця він устиг усе виважити й дійти висновку, що то випробування з боку невідомого лукавого божества, тож не слід піддаватися спокусливій облуді.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Населення умовляли не піддаватися на заклики вора, підтримати великоросійське військо; безпрограшним ударом у маніфесті було те, що Петро І декларував скасування надзвичайних військових податків, буцімто накладених гетьманом для власного збагачення, про що він, цар, лише нині з обуренням довідався.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment Зі скрипінням, повільно стали вони піддаватися; щілина все збільшувалася, крізь неї пустили стріли, але вони, поціливши в північну стіну й нікого не зачепивши, упали на підлогу.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Видобувають рештки майна з-під згарищ, переносять його до уцілілих хат, зносять під спалену церкву своїх убитих, але піддаватися червоним ще й думки не мають…
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Накинула халата й пішла рвучким, поспішним кроком, залишивши в цій насумреній кімнаті стару, а та тільки й могла, що піддаватися тут на самоті цій сірості й сутінку.
